Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Малаха́й, -хаю, м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. 2) Шапка съ наушниками.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Пообписувати, -сую, -єш, гл.
1) Описать (во множествѣ).
2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері...
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода.
Роздоюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роздоїтися, -доюся, -їшся, гл. О коровѣ: начать хорошо доиться, когда вымя отъ доенія сдѣлается болѣе мягкимъ. Поки роздоїться корова, то туга на доїння.
Стежка, -ки, ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. В пекло стежки він не знав. на стежку чию спасти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. до ко́го сте́жку топтати. Ухаживать за кѣмъ. Ум. стеженька, стежечка. Ти думаєш, моя мамо, що я вже не плачу, а як вийду за ворота, — стеженьки не бачу.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. 3) мн. Родъ писанки. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чобітки шкапові. Чобіточки роззули. Ув. чоботи́ще.