Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати. Н. Вол. у.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Компас, -су, м. Компасъ. Ком. II. 90.  
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Тюлька, -ки, ж. Рыба Clupea cultiventris Nordm. Браун. 29.
Хмель, -лю, м. = хміль.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода. Шух. І. 81.