снага
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 161.
Том 4, ст. 161.