острах
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Том 3, ст. 72.