Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Відстати Cм. відставати.
Джерма́ла, -ма́л, ж. мн. Щипчики, которыми чабаны вычищаютъ червей у овецъ. Чабани мусять за сим пильнувати: черву витягають джермалами, засипають ранку синім каменем і мажуть дьогтем, щоб муха не сідала.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Зубожитися, -жуся, -жишся, гл. Обѣднѣть. Зубожився так, що нічого не має.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій.
Чемера, -ри, ж. = чамара. На чемері собольовій золоті шнурки.