Перейти до вмісту
Словник Грінченка

огненний

Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3)сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.