Перейти до вмісту
Словник Грінченка

огнистий

Огнистий, -а, -е. 1) = огненний 1. Сонце як раз... сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. І. 158. 1) = огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 36.