Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Залиша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. залиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Оставаться, остаться. Грин. III. 92.
Лиході́льниця, -ці, ж. Злодѣйка. Ішла ж вона до церкви, переходить єї чарівниця, лиходільниця, що лихо робить. Чуб. І. 94.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Навгу́л нар. Огуломъ. Угор.
Переціджувати, -джую, -єш, сов. в. переціди́ти, -джу́, -диш, гл. Процѣживать, процѣдить.
Поприкручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и прикрутити, но во множествѣ.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить. Рк. Левиц.