Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натирити

Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей. Кв. II. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТИРИТИ"
-Б I. Cм. би.
Випасти Cм. випадати и випасати.
Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний. О. 1862. VIII. 16.
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.