Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гульк — зіма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. зімонька.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ. Поп. 98.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Розрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Расшевелиться.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Тихісько нар. = тихісінько. Шейк.