Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виправдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. виправдатися, -даюся, -єшся и виправдитися, -джуся, -дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.
Не-віть-що. = не-відь-що.
Плетениця, -ці, ж. 1) Плетенка. 2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю. Грин. III. 103.
Послідній, -я, -є. 1) Послѣдній. Дозволь мені хоч умиться на послідній дорозі. Рудч. Ск. 2) Худшій, плохой. Хиба ж таки я послідніший од усіх. Ном. № 2039. Ні сами послідня дівка в нашому селі так би не зробила. Кв.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. І. 115.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку. ЕЗ. V. 31. Шух. І. 271.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.