Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл. 1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Ном. № 309. Вилітали запорожці на лан жито жати. Шевч. 61. 2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку. Грин. II. 20.
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Ди́мковий, -а, -е. Сдѣланный изъ димки.
Загрі́бок, -бка, м. Неудавшійся, испорченный въ печенья хлѣбъ. Екатер. у.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха? Лубен. у.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Лахманка, -ки, ж. Отрепье, лоскутъ. Вх. Зн. 31.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.