Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Запитала вона зляканим голосом.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. . Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка.
Лабзюкувати, -кую, -єш, гл. = лабзюкати.
Облагодити, -джу, -диш, гл.
1) Поправить, починить.
2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.
Опалка, -ки, ж.
1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки.
2) Корзина, плетенка.
3) = опалачка.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто.
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Сутяжно нар. = сутужно. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати.