Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Наполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. наполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Наполаскивать, наполоскать. 2) При обработкѣ овчинъ: періодически переворачивать овчины въ квасильномъ чану, перекладывая верхнія внизъ чана и обратно. Также при дубленіи кожъ: обмывать кожу дубильнымъ растворомъ нѣсколько разъ, пока кожа станетъ мягкою и гибкою.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Ревидон, -на, м. Резизоръ. Та наїхали та ревидони бурлак у службу брати. Cм. ревизон.
Сіріти, -рію, -єш, гл.
1) Сѣрѣть.
2) Сѣрѣть, свѣтать. Вже в вікнах сіріє, і небо світліє, світ недалечко.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.