Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный.
Ґе́дзень, -ня, м. Лѣтнее время, когда скотъ мечется отъ укушеній оводами (іюль мѣсяцъ).
Жеребе́ць, -бця́, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ум. жере́бчик.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця.
Темнорудий, -а, -е. Темнорыжій.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають.
Удерти, -ся. Cм. удирати, -ся. Удесяте, нар. Въ десятый разъ.
Шумливий, -а, -е. 1) Пѣнистый. Стави з шумливими вербами. 2) Шумный. Шумливе життя.
