Випруджувати, -джую, -єш, сов. в. випрудити, -джу, -диш, гл. Изгонять, изгнать, выискивать, выискать (о насѣкомыхъ-паразитахъ). Випрудив нужу.
Гамулець, -льця, м. Узда. гамулець управити. Надѣть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!... Ми вправимо гамулець вам.
Затлі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Затлѣться.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость.
Наму́лити Cм. намулювати.
Новонаставлений, -а, -е. Вновь назначенный.
Оселедець, -дця, м.
1) Сельдь. Хоч посолонцювати оселедцем.
2) Хохолъ, пукъ волосъ на выбритой головѣ. Знати їх (запорожців) було... по довгому оселедцю з-під шапки.
Плювака, -ки, об. Постоянно плюющій, плюющая. Ум. плювачка.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють.