Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Обвезти, -ся. Cм. обвозити, -ся.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась!
2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем?
Промкнути, -ну, -не́ш, гл. Проглотить.
2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Мене так і промкнуло од сирівцю.
3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба проминеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай.
Рухомість, -мости, ж. Движимость, движимое имущество. Яка там рухомість у його є: свитинок латаних пара, та штани без холош. Худоба і вся рухомость при йому.
Свинячка, -ки, ж. Ум. отъ свиняка.
2) Раст. = свинюха.
Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Нас слобонив своєю чесною кровю. Душу од пекельної муки слобонити. Я, кае, тату, вас слобоню.