Жадо́та, -ти, ж. = жадоба.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. — на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що?
Лата, -ти, ж.
1) Длинная жердь, перекладываемая въ горизонтальномъ направленіи поперекъ стропилъ. Яка кроква, така й лата. У причілку його хати на високій латі плахта висіла червона.
2) Заплатка, вставка. І дівчина його любить, хоч лата на латі.
3) мн. лати. Отрепье, рубище. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії итти. Наші лати переходять панські шати. Багатий на лати та на дрібні сльози. Коли б ти, сестро, так робила, ти б в таких латах не ходила. Ум. латка, латочка. Употребляется почти исключительно во 2-мъ знач. Свитина вся була в латках. Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку. Иногда значитъ пятно: Побитий чоловік лежав на землі, під їм і біля його була латка крови чимала, так кружалка така велика. Также небольшая грядочка. Посадила маленьку латочку цибулі.
Обашморити, -рю, -риш, гл. = обашпорити. Обашморив другий грунт недалеко од Триполля.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі.
Осітняг, -гу и осітня́к, -ку, м. Растенія: а) Ситникъ, Juncus. б) Butomus umbellatus. L.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Розгребти Cм. розгрібати.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. Ум. сувійчик.