Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрасува́ти, -су́ю, -єш 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. І. 77.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Перенісся, -ся, с. Переносье. Як у кого на переноссі брови сходяться одна з другою, той буде нещасливий. Чуб. І. 86.
Погідливий, -а, -е. Благопріятный, хорошій (о погодѣ). Погідливі дні. Н. Вол. у.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.