Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назирити

Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Рудч. Ск. II. 175. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують. К. (О. 1861. IV. 151).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗИРИТИ"
Безувірський, -а, -е. = безувірний. Я дав їм займища на землях безувірських. К. Псал. 242.
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, — одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).
Гру́бник, -ка, м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. Cм. Пригрубник.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Вх. Зн. 46. Прядівце чесала... паздір'я відпадує. МУЕ. III. 51.
Росхід, -хо́ду, м. Расходъ. Більший росхід, ніж прихід. Ном. № 10572.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.