Витріщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. витріщитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить глаза, пялить глаза, смотрѣть, выпуча глаза. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Як би все витріщилось на мужика, що йому буде, то вмер би з ляку.
2) Выставляться, выставиться (объ обнаженномъ тѣлѣ). З дірки голе коліно витріщилось.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью.
Кошарик, -ка, м. Ум. отъ кошар.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая.
Перепробувати 2, -бую, -єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати.
