Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузничний, -а, -е. Относящійся къ бузнику. Добри-вечір тобі, царю бузничний (у бузині сидить би то царь). Чуб. I. 95.
Вухатий, -а, -е. Съ большими ушами, длинноухій.
Гадинонька, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Кашник, -ка, м. Горшокъ для каши. Наставила кашник з водою. Кв. Ум. кашничок. Мнж. Ск. 181.
Лаянка, -ки, ж. Брань.
Подарунок, -нка, м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. Ум. подаруночок. Чуб. V. 170.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Увершитися, -шуся, -шишся, гл. Кончиться.
Укроїти, -рою, -їш, гл. = украяти.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). Шейк. 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. Чуб. ІІІ. 417, 418. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає. Гол. І. 220.