Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. б) Sinapis arvensis L.
Нара́да, -ди, ж. Совѣщаніе.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло.
Порозростатися, -таємося, -єтеся, гл. Разростись (во множествѣ). Кущі порозросталися.
Прибрехнути, -ну, -неш, гл. = прибрехати. Уміють добре прибрехнути.
Росторжя, -жя, с. Окончаніе ярмарки, базара. Пішов Кульбашний на росторжя купити дігтю на дорогу.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила.
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл.
1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Як мій вік молодий сплив!
2) Всплывать, всплыть.
3) Покрываться, покрыться (жидкостью).
4) сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума.
5) спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч. Пухова постіль крівцею спливає.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Cм. цвірчок.