Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить.
Завечері́ти и завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ.
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться.
2) Качаться въ люлькѣ.
3) Качаться на качеляхъ.
Отокуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать стоянкой. Валка отокувалась.
Перераджувати, -джую, -єш, сов. в. перера́дити, -джу, -диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?»
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Недозрѣлыя зерна конопли.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком.
Токмачка, -ки, ж. У сапожниковъ: инструментъ для приглаживанья каблука.