бодляк
Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Том 1, ст. 80.