бодяк
Бодяк, -ка, м. Раст.: а) = будяк. Бодяки замісь ячменю родять. 2) Onoporda acanthium. Ум. бодячок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Том 1, ст. 81.