кремінь
Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 302.
Том 2, ст. 302.