копилля

Копилля, -ля, с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.

Випадкові слова

Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.

повністю...

Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.

повністю...

Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.

повністю...