копиряти

Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє. Харьк. г.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 281.

Випадкові слова

Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.

повністю...

Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.

повністю...

Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.

повністю...