знатуритися
Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Том 2, ст. 171.