Бойовий, -а, -е. Боевой; военный. Хто на вози бойовиї, хто на коні уповає. Ми стоїмо на бойовому праві.
Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати.
1) Порывисто дунуть.
2) Линуть, налить черезъ верхъ.
3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки.
4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула.
5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі.
Вимокати, -каю, -єш, сов. в. вимокти, -кну, -неш, гл.
1) Вымокать, вымокнуть. Ой як же тій коноплиночці у ставу вимокати.
2) Мокнуть, измокнуть. Бовть у воду! Викис, вимок.
Відходити 2, -джу, -диш, гл.
1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє.
2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки.
3) Вылѣчить. Вона тобі відходить твою слабість. Яка вродила, та й одходила.
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки.
Полускирт, -та, полускирток, -тка, м. Полскирды. Були скирти, полускирти, а тепер немає.
Привикти Cм. привикати.
Прошкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Проковылять, хромая.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.