Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дові́чно нар. = Доочне.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку. Н. Вол. у.
Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Підбільшити, -ся. Cм. підбільшувати, -ся.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
Темлювати, -люю, -єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює. Фр. Пр. 41.