жень

Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.

Випадкові слова

Уписний, -а, -е. Впиской.

повністю...

Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).

повністю...

Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.

повністю...