женіння
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 479.
Том 1, ст. 479.