Перейти до вмісту
Словник Грінченка

духан

Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю. Конст. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.