Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кметиня, -ні, ж. = кметиця. В рям'я б одяглася я, наче та кметиня. Щог. Вор. 36.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Напри́чуд нар. = напрочуд.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл. 1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли. Сим. 213. 2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли. Шевч. 3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси. Дещо. 4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Чуб. III. 20. Гірше ляха свої діти її роспинають. Шевч. 215. 5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору. Левиц. Пов. 194.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.