Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Житняний, -а, -е. = житний. Вх. Лем. 413.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Палюх, -ха, м. 1) Палецъ. Ном. № 9266. 2) Большой палецъ. Вх. Пч. І. 14. 3) Столбъ. Cм. струнка. Шух. І. 192, 194. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября). Вх. Зн. 46.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Пропій, -по́ю, м. 1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Мир. Пов. І. 129. Де попаде яку копійку, — все на пропій. Кіевск. у. 2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: «Ой пропою, пропою, пропала я за тобою». Чуб. V. 582.
Смаркатий, -а, -е. Сопливый.