Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Сидить баба в літнику.
Наоповіда́ти, -да́ю, -єш, гл. Наразсказывать много. Такого нам наоповідав, що ввесь день слухали.
Наузкрай нар. На краю, на концѣ. Наузкрай ниви курився димок.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати.
Пазолина, -ни, ж. = печина.
Ригувати, -гую, -єш, гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров.
Сердечне, сердечно, сердешне, сердешно, нар. Искренно. Ой любилося двоє дітей сердешне.
Уперезати, -ся. Cм. уперізувати, -ся.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.