Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобричок, -чка, м. Ум. отъ бобер.
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
До́хнути 1, -ну, -неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка. Чуб. І. 52. 2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце. Рудч. Ск. І. 144. 3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець. Левиц. І. 209.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Підірвати, -ся. Cм. підривати, -ся.
Попригонити, -ню, -ниш, гл. = поприганяти.
Смотріти, -рю́, -ри́ш, гл. = гледіти. Смотри кінця кожній справі. Ном. № 2613.