діякон

Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 393.

Випадкові слова

Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.

повністю...

Виливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вилитися, -ллюся, -ллєшся, гл. Выливаться, вылиться; изливаться, излиться. Вилилась вода. Пісня так і виливається із самого серця. Стор. І. 4. Вилилась як з воску в матір.

повністю...

Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.

повністю...