Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірчак, -ка, м. 1) Раст. a) Hierochloa borealis R. et Srbult. ЗЮЗО. I. 125. б) Polygonum persicaria L. ЗЮЗО. I. 166. в) Polygonum hydropiper. Вх. Пч. I. 12. г) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Spirea filipendula. Лв. 101. е) — польовий. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. L 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горькихъ травахъ. Конот. у.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.  
Куйовдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Всклокочиваться. 2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася. Гліб.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Чіпок, -пка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548.