диминець
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. въ паху, подъ мышками. См. Дімениця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Том 1, ст. 384.