Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богатіти, -тію, -єш, гл. = Багатіти.
Зати́кати, -ка́ю, -єш, сов. в. заткну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Затыкать, заткнуть (отверстіе). Я такими дурнями верхи затикаю. Чуб. V. 76. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв, а туди горобців напустив і соломою заткнув. Рудч. Ск. II. 8. 2) Затыкать, заткнуть за что либо. Заток сопілку за пояс. Федьк. 8) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор. К. Бай. 92.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Скаплунити, -ню, -ниш, гл. 1) О птицѣ: выхолостить. 2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив. Рк. Макс.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.