Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Доказа́ти Cм. доказувати.
Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
За́зелень нар. Незрѣлымъ, зеленымъ. Садовини не продавай зазелень.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Кватирька Cм. кватирка.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.