Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двадця́тник, -ка, м. Двадцать пасмъ.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Прилітувати, -тую, -єш, гл. = прилітати. Вх. Лем. 456.
Ранний, -а, -е. Раненый.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. Ум. шке́льце.