Перейти до вмісту
Словник Грінченка

горюшний

Горю́шний, -а, -е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 317.