заюрити
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 120.
Том 2, ст. 120.