засік
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Він узяв, роскрив один засік. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 95.
Том 2, ст. 95.