замовляти
Замовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. замо́вити, -влю, -виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Кров замовляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Том 2, ст. 67.