відрубний
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Том 1, ст. 227.