перекрій
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 122.
Том 3, ст. 122.