їднолітці
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Том 2, ст. 196.