імовірний
Імовірний, -а, -е. Довѣрчивый. Є й такі, що вимагають щирости, не скажи — для того тільки, щоб зоставити повік нещасливими імовірних.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Том 2, ст. 198.