лічити
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Де гроші лічять, там не пхайсь. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 372.
Том 2, ст. 372.