воркота
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Том 1, ст. 254.