Перейти до вмісту
Словник Грінченка

штапувати

Штапувати, -пую, -єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; Н. Вол. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екат. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 513.