хлібний
Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Хлібна країна. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 401.
Том 4, ст. 401.