стукотіти
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Том 4, ст. 222.