смак
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. Поцілувались гарно в смак. Насумувались в смак. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 155.
Том 4, ст. 155.