репанець
Репанець, -нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Том 4, ст. 12.