реготання
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Том 4, ст. 10.