рак

Рак, -ка, м. 1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. напекти раків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. наловити раків. а) Утонуть. б) = раків напекти. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. як рак свисне. Никогда. Ном. № 5492. рака стати = раком стати. Cм. стати. хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = раглик. Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. рачок.