Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочинок

Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧИНОК"
Блезно, -на, с. Изъянъ въ ткани отъ неправильности при тканьѣ. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Герць, -ця, м. = герець.
Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Мгла, -ли, ж. Мгла. Людей на зеленому полі як мгли: провожають своїх родичів. Г. Барв. 239.
Прошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. K. Іов. 45.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.  
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.