Перейти до вмісту
Словник Грінченка

прищеплювати

Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 454.