присаджувати
Присаджувати, -джую, -єш, сов. в. присади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Садить, посадить еще въ добавленіе къ раньше посаженному. 2) Засаживать, засадить (за работу). Звикла бігати та гуляти, так хто тебе присадить за роботу. То це вона в вас і досі в ляльки гуляється? Сором, велика вже: пора за гребінь присадити, нехай пряде. 3) Осаживать, осадить внизъ; опускать, опустить внизъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Том 3, ст. 436.